Останніми днями розголосу набула потенційно небезпечна діяльність руху “ПВК “Редан””. У зв’язку із цим Ювенальна поліція України дала поради щодо того, як говорити з підлітками про молодіжні субкультури.
Відповідний матеріал з’явився на сторінці Ювенальної поліції у Facebook.
Як зазначено в дописі, іноді підліток не може самостійно реалізувати свої бажання. Він або вона знаходять своє місце в молодіжному угрупуванні для самоствердження й самореалізації.
Деякі батьки можуть не підозрювати, що дитина належить до певної субкультури, яка толерує і заохочує девіантну поведінку.
Що робити батькам у такій ситуації?
● Спокійно, відкрито і прямо поспілкуватися з дитиною, надати їй можливість говорити, коли буде до цього готова, не підганяти її.● Якщо дитина розповідає, куди вона ходить і як проводить свій час, батьки мають виявити якомога повнішу обізнаність в обговорюваній темі; слід виявляти терпіння, наполегливість, доброзичливість для уникнення емоційного дискомфорту, недовіри чи агресії з боку підлітка.● Потрібно опанувати інтернет-технології, мати власні акаунти в соцмережах, стати там другом своїй дитині.Щотижня слід аналізувати вміст сторінок дитини, уважно читати її публікації, вивчати групи, до яких вона приєдналася.● “Познайомитися” з віртуальними друзями дитини, звертати увагу на фото й відео, що викликають її інтерес, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані.● Показати дитині, що батьки піклуються про неї, запропонувати провести разом час.● Зосередитися на тому, щоб показати дитині її переваги, знайти її сильні сторони, допомогти побачити себе унікальною особистістю.● Після встановлення контакту та виявлення підлітком довіри до батьків слід пояснити згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріплюючи це фактами, які добре відомі підліткові; допомогти підлітку зрозуміти ступінь ризику від деструктивної поведінки і невідворотної відповідальності за скоєне (зокрема, у випадку вчинення булінгу або іншого правопорушення).● У зону ризику виявів деструктивної поведінки потрапляють підлітки, яким бракує батьківської уваги і підтримки, а також ті, чиє перебування в інтернеті не контролюють.